Функціональне тестування — первинний вид тестування, спрямований на перевірку відповідності функціональних вимог до ПЗ його реальним характеристикам. Основне завдання функціонального тестування — підтвердити, що програмний продукт, який розробляється, має весь функціонал, потрібний замовнику.

Залежно від мети функціональне тестування може проводитися:

• На основі функціональних вимог, зазначених у специфікації. При цьому для тестування створюються тестові випадки (Test cases). Під час їх складання враховується пріоритетність функцій ПЗ, які необхідно покрити тестами. Таким чином ми можемо переконатися, що всі функції продукту, який розробляється, працюють коректно за різних типів вхідних даних, їх комбінацій, кількості тощо.

• На основі бізнес-процесів, які має забезпечувати ваш застосунок. У цьому разі нас цікавить не так працездатність окремих функцій ПЗ, як коректність виконуваних операцій з погляду сценаріїв використання системи. Тут тестування ґрунтуватиметься на варіантах використання системи (usecases).

• На основі здорового глузду. Оскільки і в документації проєкту, і навіть у голові архітектора може бути помилка (щось забули, щось не врахували), тестувальник має завжди бути насторожі. Суперечність складеного ТЗ здоровому глузду та досвіду має викликати природну реакцію — тут баг!

На відміну від функціонального тестування, метою якого є перевірка

явної працездатності програми, нефункціональне тестування може бути не зазначене у вимогах. У це поняття вміщується все, що впливає на якість програми, але безпосередньо не стосується її бізнес-логіки.

Нефункціональні вимоги характеризують продукт з таких боків, як:

• Надійність — здатність програмної системи стабільно працювати тривалий час без втручання людини
• Продуктивність — працездатність системи під різними плановими навантаженнями
• Масштабованість — вимоги до горизонтального або вертикального масштабування застосунку. Застосунок має гарно й адекватно змінювати верстку під час додавання або вилучення структурних елементів. Те саме стосується й архітектури застосунку
• Безпека — захищеність даних користувачів від злому, захист системи від стороннього впливу, неавторизованого доступу та захищеність даних користувача від помилок системи
• Тестування установки (Installation testing) – перевірка успішності установки застосунку, його налаштування та видалення. Знижує ризики втрати даних користувачів, втрати працездатності застосунку тощо
• Тестування зручності використання (Usability testing) – характеризує систему з погляду зручності використання кінцевим користувачем
• Конфігураційне тестування (або тестування портованості) – дослідження працездатності програмної системи за різних програмних конфігурацій
• Тестування на відмову та відновлення (Failover and Recovery Testing) – дослідження програмної системи на предмет відновлення після помилок і збоїв. Оцінювання реакції захисних властивостей застосунку
• Стрес-тестування – це вид тестування, що характеризує систему з погляду стійкості її роботи за умов, які перевищують нормальні. Не плутайте з тестуванням продуктивності, адже в цьому разі йдеться лише про пікові навантаження, а не про розрахункові
• Тестування продуктивності – це комплекс типів тестування, метою якого є визначення працездатності, стабільності, споживання ресурсів та інших атрибутів якості застосунку за різних сценаріїв використання й навантажень. Тестування продуктивності дає змогу знаходити можливі вразливості та недоліки в системі, щоб запобігти їхньому згубному впливу на роботу програми в умовах використання. У цьому разі йдеться лише про планові навантаження, описані у вимогах до продукту
• Тестування взаємодії та сумісності (compatibility) – вид тестування, спрямований на оцінювання якості взаємодії компонентів програмної системи або всього застосунку з іншими компонентами чи програмним забезпеченням

Це моя улюблена схема. Варто прийняти її близько до серця. Дуже часто на співбесідах із тестування дають подібне завдання — протестувати якийсь предмет. Воно показує, наскільки гнучкий розум тестувальника щодо видів і об'єкта тестування. Адже не важливо, що перед вами, а важливо розуміти логічну концепцію видів тестування. Перегляни й увібери цю схему НАЗАВЖДИ, якщо тестувальником вирішив стати.

Настав час застосувати нові знання на практиці.

Для початку попрактикуйся у видах тестування.

Перше завдання — обрати з переліку предмет, який тобі більше до вподоби, і написати по одному тесту для кожного виду тестування.

Зроби це аналогічно до того, як тестували олівець, але у вигляді таблиці (вид тестування — тест). Завдання потрібно оформити в Google doc за цим шаблоном і надіслати через форму.

Друге завдання — тест із теорії. Дізнайся, наскільки ти зрозумів матеріал. Не забудь залогінитися в систему тестування.

Третє завдання ще практичніше. Спробуй використати види тестування під час тестування сайту. Усі знайдені баги також запиши в окремий Google doc і надішли через форму. Я вірю, що в тебе все вийде!